Стефан Терлецький: українець, політик, радник Маргарет Тетчер

Джерело зображення Вікіпедія
Джерело зображення Вікіпедія

Британський політик українського походження Стефан Терлецький зробив найвдалішу кар'єру серед українців Британії.

Він став першим українцем - депутатом британського парламенту та радником прем'єр-міністра Маргарет Тетчер, а також депутатом Ради Європи, активним діячем української діаспори, бізнесменом та меценатом.

Стефан Терлецький народився в 1927 році у міжвоєнній Галичині, в селі Антонівка Тлумацького району (тепер це Івано-Франківська обл). Закінчив польську школу. А під час Другої світової війни життя його родини та краю кардинально змінилося: спершу прийшли "совєти", від яких постраждало багато родичів Стефана (ці спогади залишаться з ним назавжди, як і непримириме ставлення до СРСР).

Невдовзі, у 1942 р., як і тисячі таких же українських підлітків, 15-річний Стефан був вивезений на примусові роботи до Австрії. Він мріяв повернутися до своєї родини, однак, коли радянські війська захопили місто, в якому він жив, виявилося, що остарбайтерів повезуть не додому, а на Далекий Схід. Тож Стефан утік із радянського потягу та після певних поневірянь опинився у таборі для переміщених осіб в британській зоні окупації. Через три роки, в 1948 році, йому вдалося  емігрувати до Уельсу.

Спершу працював на вугільній шахті, та згодом завдяки здібностям до кулінарії перейшов на роботу до буфету гуртожитку гірників. Звідти - до  управління готелями, і зрештою  взяв банківську позику та купив  власний готель в Абериствиті, а потім і у Кардіфі. З того часу життя Стефана було назавжди пов'язане зі столицею Уельсу — Кардіфом. Тут він здобув освіту в середній школі та Кардіфському коледжі харчових технологій і комерції, та одружився з місцевою дівчиною Мері.

Водночас новини з батьківщини засмучували: у 1958 р. він дізнався, що його батька та сестру за "націоналістичну діяльність" вислали на 6 років до Сибіру, а мати померла ще під час війни від інфаркту. "Я став консерватором тому, що на власні очі бачив і комунізм, і нацизм. Консерватори ж за демократію і бізнес — те, чого я та моя родина досі не знали", - так Стефан Терлецький пояснював своє рішення вступити до Консервативної партії в 1964 році.

У 1968 р. він став членом міської ради Кардіфа, де очолював низку профільних комісій (ліцензій, навколишнього середовища тощо), а також брав активну участь у громадському житті міста та регіону. Поряд з тим впродовж багатьох років був радником Союзу українців у Великій Британії - провідної організації української діаспори в країні.

Палкий противник компромісів щодо СРСР, особливо у питаннях озброєння, водночас він активно підтримував євроінтеграцію. Зокрема очолював у 1973-1975 рр. громадсько-політичну організацію "Залишмо Британію в Європі". Щодо внутрішньої політики, то він був послідовним і переконаним консерватором.

У 1983 році Стефана Терлецького обрали депутатом британського парламенту від округу Кардиф-Захід. З Маргарет Тетчер Терлецький відразу знайшов спільну мову і став її радником. Він - перший етнічний українець у британському парламенті. "Якби мої рідні в Україні знали, що я тут стою і знали, що я кажу, то в них текли б сльози радості" - такими були перші слова Стефана Терлецького у Вестмінстері.

Важливо, що у своїй діяльності С.Терлецький постійно прагнув виділити у свідомості британської громадськості та політикуму Україну як окрему державу, підштовхнути владу Великої Британії до формування окремої політики щодо УРСР. Зокрема, під час парламентських дебатів 4 квітня 1984 р. він вперше поставив питання про визнання Великою Британією незалежності України. І хоча тоді це звучало скоріше як риторичне питання, все ж прикметно, що він першим його підняв не лише в Британії, але й усій Європі.

Також він лобіював створення британського представництва у Києві, з'ясування правди про Чорнобильську катастрофу, брав участь у боротьбі за дотримання прав людини у СРСР тощо. Саме цим він опікувався з 1989 р. як представник британського уряду в комітеті з прав людини Ради Європи. Закономірно, після розпаду СРСР С.Терлецький став одним із лобістів незалежності України та захисників її політичних інтересів в Європі.

Водночас він прагнув відстояти й свої персональні інтереси у СРСР. Внаслідок спеціальної домовленості Дж. Гау з його радянським колегою А. Ґромико  у жовтні 1984 р. його батько був звільнений і повернувся до рідної Антонівки. Того ж року у результаті подальших перемовин МЗС Великої Британії та СРСР і за спеціальним дозволом КДБ батько Стефана Олексій Терлецький приїхав до нього в гості. Вони не бачилися 42 роки.

Ця подія тоді була сприйнята британським суспільством як маленька перемога над радянським режимом. Та з поверненням на Україну Олексій Терлецький був паралізований і не міг розмовляти, а коли Стефан зібрався у 1986 р. відвідати Антонівку, перед виїздом дізнався, що батько помер і  навіть не зміг приїхати на його похорони через затримку з візовим питанням. Проте згодом С.Терлецький із дружиною все ж таки відвідали могилу батька та рідну Антонівку. За його сприяння в рідному селі був побудований міст через річку Тумачик.

У 1992 р. королева Великої Британії нагородила С.Терлецького Орденом командора Британської імперії ("Commander of the Order of the British Empire") — однією з найвищих державних нагород Сполученого Королівства, якою відзначаються особливі заслуги громадянина перед державою, а також срібну ювілейну медаль Її Величності Королеви за публічні та спортивні заслуги в Уельсі.

Та найбільшим досягненням його життя був той шлях від сільського хлопця та остарбайтера до політика європейського рівня, який був знайомий з усіма політиками першої величини Англії та інших країн Європи й Америки. Він зустрічався з Папою Римським Іоанном Павлом ІІ, Рональдом Рейганом,  Михайлом Горбачовим, котрого змусив не тільки перейти на українську мову, а й прочитати напам’ять "Заповіт" і уривок з поеми "Кавказ". А також президентом України В.Ющенком.

Про це і багато іншого, що трапилося за 78 років неймовірного життя Стефана Терлецького, можна прочитати в автобіографічній книзі, яку він видав у 2005 році під назвою "Від війни до Вестмінстера".

Читайте за темою: Тайхо Кокі (Іван Боришко) - найвидатніший японський сумоїст українського походження

16 Жовтня 2020 Брусов В.

ВСІ НОВИНИ ТЕМИ

У столиці Йорданії відбулися "Українські посиденьки". ФОТО.

17 січня 2020 року Український Культурний Центр - "Українська Хата в Йорданії" знову ...

22 Січня 2020
Козак І.

У Бразилії відзначили День вареників. ФОТО.

Традиційний День вареників пройшов днями на теологічному факультеті українського Ордена Святого Василія Великого ...

20 Січня 2020
Голуб С.

У Румунії відбувся фестиваль українських колядок. ФОТО.

У румунському місті Серет пройшов Фестиваль українських колядок за участі етнічних українців. ...

14 Січня 2020
Козак І.

"Українці Фінляндії" святкують 10-й ювілей. ФОТО.

Громадській організації "Українці Фінляндії" (Українці Фінляндії / Suomen Ukrainalaiset) виповнилося 10 років. ...

03 Грудня 2019
Брусов В.

В Японії пройшли концерти класичної української музики. ФОТО.

27 та 28 листопада у містах Токіо та Кіото за організацією Посольства України ...

02 Грудня 2019
Брусов В.

У парламенті Канади вшанували пам’ять жертв Голодомору

У федеральному парламенті Канади в Оттаві відбувся офіційний захід до 86-х роковин Голодомору ...

28 Листопада 2019
Брусов В.

Україна взяла участь у міжнародному благодійному ярмарку на Філіппінах. ФОТО.

Україна днями уперше стала учасником міжнародного благодійного ярмарку International Charity Bazaar-2019 на Філіппінах. ...

26 Листопада 2019
Брусов В.

У Новій Зеландії пройшов фестиваль української культури. ФОТО.

16 листопада 2019 року в столиці Нової Зеландії пройшов фестиваль української культури. ...

20 Листопада 2019
Козак І.

У Ліоні вшанували па'мять загиблих під час Голодомору. ВІДЕО

У ліонській базиліці Нотр-Дам-де-Фурв’єр днями відбулася Божественна Літургія та панахида за жертв Голодомору ...

14 Листопада 2019
Голуб С.

У Кракові відкриють пам'ятник українській княгині Анні Київській

Пам'ятник Анні Ярославні, дочці Ярослава Мудрого, княгині Русі і королеві Франції (1051-1060 рр.) ...

12 Листопада 2019
Гриджук В.