Казки та оповідання про осінь для дітей українською

Джерело зображення pinterest.de
Джерело зображення pinterest.de

Осінь - одна з найкращих пір року, адже саме тоді листя дерев фарбуються в золотисті кольори, ліс одягається в багряні, червоні, жовті та коричневі фарби.

Усе частіше сонячні дні змінює тривалий дощ - перехід до зими. У казках і оповіданнях про осінню пору року діти дізнаються, як виглядає ліс восени, про погодні явища і зміни сезонів, як природа та весь її рослинний і тваринний світ готуються до довгої зими.

Команда kozakorium.com підготувала цікаві казки та оповідання про осінь для дітей українською мовою та запрошує вас до перегляду.

“Їжаки готують постіль” – оповідання Володимир Пархоменко

Увечері поверталися ми з полювання. Їхали лісом. Світло фар виривало з темряви чорні стовбури дубів, білі стрункі берізки.

Під машину лягав жовто-коричневий килим сталого листя. Підстрибуючи на нерівній лісовій дорозі, машина йшла поволі. Раптом ми зупинилися. Перед машиною лежала темна кулька, обліплена опалим листям.

Це їжачок злякався світла, шуму мотора і завмер на дорозі. Трохи освоївшись, звірок засопів, ворухнувся і боляче вколов долоню. Я покотив його по опалому листі. Кулька стала ще більша.

Завбачливий їжачок, що ніс на своїх голках постіль, примусив усіх нас подумати про зиму. Хтось згадав, що бачив, як промчав на південь табунець північних свищів. Переді мною постав гостролистий клен, який ще так недавно яскраво полум’янів перед вікнами квартири, а тепер скинув своє розкішне вбрання і стояв незахищений на холодному осінньому вітрі.

А їжачок у роздягнутому лісі готує з листя зимову постіль. Десь у заглибині, під корінням дерева, засне він до весни. Хоч і добре зажирів їжак восени, та нелегко йому проспати зиму. Глибоких підземних нір звірки не риють, а біля поверхні землі під листяною ковдрою у сильні морози чимало їх і замерзає.

Казкова осінь

Жили-були чотири пори року: Літо, Осінь, Зима та Весна. Зима була морозною та сніжною, Літо — яскравим та різнобарвним, Весна — квітучою та голосистою. А якою ж була Осінь?

А Осінь була казковою. В Осені було три дивовижні предмети: шапка-невидимка, килим-літак і чоботи-скороходи.

Коли наступала Осінь — цього ніхто не знав, вона завжди приходила в шапці-невидимці.

Коли вона розкидала золоте листя? Цього теж ніхто не бачив. У темний час доби Осінь сідала на килим-літак, а до ранку всі парки, сквери, алеї були засипані золотим листям.

Коли вона відправляла перелітних птахів додому? Це теж було невідомо, тому що Осінь одягала свої чоботи-скороходи та скликала птахів так рано, коли ще не з’являлася навіть роса.

За те, що Осінь була такою казковою, її полюбили діти. Вони запросили її на свято Осені. Осінь прийшла на свято в золотому вбранні та обдарувала дітей багатим урожаєм: ароматним хлібом, солодкими ягодами та рудою морквиною.

Діти подякували Осені за її чудові дари. Вони запросили її в гості наступного року:

— Приходь, Осінь. Ми завжди тебе чекаємо!

Осінні турботи

“Осінні квіти” – оповідання Володимир Пархоменко

Порожньо пізньої осені у полі, на луках. Годинами можеш іти по стерні, і ні на чому зупинити погляд. Тому так приємно буває зустріти у цей час на дорозі пізню квітку. Ось братик. їх біло-жовто-фіолетові пелюстки привітно виглядають з-під бурувато-сірих відмерлих трав.

Милуєшся ніжною квіткою, що не злякалась їдких жовтневих туманів, холодних дощів, і мимоволі згадуєш іншу пору року.

…Блакитне небо з білими лебедями поодиноких хмаринок, море сонячного світла, юна зелень, веселий пташиний гамір. Весна!

Так, ці ж самі братки зустрічалися нам ще навесні. Це з них квітникарі вивели десятки сортів декоративних братків — білих, темно-синіх, пурпурових.

Чому ж братки цвітуть і навесні, і восени?

Низькорослим квітам на луках улітку живеться не дуже добре: їх затіняють високі трави, хліба. Ніякий метелик не добереться до такої квітки, та й мало сонячного світла дістанеться їй.

Ось чому братки, вогники, дзвінець та деякі інші низькорослі бур’яни поспішають відцвісти весною, коли ще не піднялися хліба на полях і високі злакові трави на луках. Такі ж умови настають для них і восени після жнив. Тепер вони зацвітають удруге.

Ранню весну згадуєш і коли бачиш золотавих калюжниць. Тепер, як і навесні, вони знову вкрилися яскраво-жовтими блискучими квітами. Калюжниця росте на мокрих місцях, іноді наполовину у воді. Рослина має досить вологи, поживних речовин і може цвісти двічі на рік, І весною, і восени квіти з’являються у калюжниці на тій самій рослині.

Читайте за темою: Радіо з аудіоказками українською тепер можна слухати онлайн цілодобово

“Борсуки” – оповідання Володимир Пархоменко

Старий яр довгими язиками висунувся в поле. Віддалік на відкритому місці якісь невисокі зарості. Що ж воно таке? Підійшовши ближче, бачимо: заростями здавались вершини високих дубів, стовбури яких зникали десь у глибині яру.
Осінньої пори цей лісовий острівець дуже барвистий. Полум’яніють плоди калини, шипшини, глоду, барбарису. Рясніє припудрений синій терен. На одному із схилів цього яру влаштували своє житло борсуки.
Ось з десяток ходів. Біля них купки землі. Багато кубометрів її довелось викинути звірам! Вони щороку розширювали і подовжували свої нори, і поступово тут утворилося своєрідне кількаповерхове підземне містечко.

Складним лабіринтом його хазяї добираються до центральної спальні. Вона знаходиться на глибині 4—5 метрів. Біля одного з численних віднірків нагорнуто чималу купу опалого листя. Це борсуки, готуючись до зими, принесли вночі підстилку і не встигли всю її занести до нори.

Побачити в лісі борсуків важко: вдень вони сплять у норі, а на полювання виходять тільки коли стемніє. Не висовуючи голови, звір довго сидить біля входу, прислухається, чи все спокійно на поверхні. Упевнившись, що загрози нема, він вирушає на пошуки їжі.

Борсук нерозбірливий щодо їжі. Плигне перед носом жаба — з’їсть, натрапить на осине гніздо — поласує і мешканцями, і всією будівлею. Не пропустить він на своєму шляху ні миші, ні слимака, ні черв’яка, ні пташиного гнізда. Восени борсук їсть плоди диких яблунь, груш, різні ягоди. На ситих осінніх харчах звір нагулює близько 6 кілограмів жиру. Це запас на зиму. Потім борсуки чистять нори, вистилають спальню листям і мохом. А коли настають морози, залазять у нори, засипають ходи землею і сплять до весни.
Проте сон борсуків не такий міцний, як, наприклад, у ховрахів. Під час тривалої відлиги вони іноді виходять на поверхню.

Тіло борсука широке, незграбне: на короткій шиї— маленька голова з характерними чорними і білими смугами. На пальцях лап — міцні кігті.

Серед усіх наших звірів, що живуть по норах, борсуки найзавзятіші землериї. Норами цих звірів часто користуються лисиці. Буває, що в їхнє містечко на зимовий сон залазять і єнотовидні собаки.

Цариця осіннього лісу

"Дід Осінник" - Василь Сухомлинський

У темному лісі живе дід Осінник. Спить на сухому листі, сторожко прислухається до пташиного співу. Як тільки почує сумну журавлину пісню — курли-курли — підводиться й каже:

— Прийшла моя година. Відлітають до теплого краю журавлі. Виходить з лісу дід Осінник — сірий, у сивому дощовику. Де пройде, там листя жовтіє й опадає на землю. Виходить на узлісся, прихиляється до дуба й тихо-тихо щось мугиче.

Це не пісня, а осінній вітер… Коли дід співає, його борода росте, розвівається за вітром. Ось вона вже простяглася луками. Посіріли луки

— Осінній туман, — кажуть люди.

І не здогадуються, що це ж, борода діда Осінника.

"Осінь без смутку" - Олег Погинайко

Літо збігло швидко і непомітно. Але листочки, що росли на деревах це помітили тільки тоді, коли почали втрачати свій зелений колір. Куди та чому він зникав – не знали.

Поки художниця Осінь розфарбовувала їх у інші кольори, вони зі сумом дивилися в небо, зітхали, тихо перемовлялися поміж собою, згадуючи, як їм усім було добре рости й шелестіти на гілках дерев, пити теплі краплини ранішньої роси, загравати з вітерцем, слухати спів птахів. А ще вдихати аромати літніх квітів, трави, які росли внизу на землі. «Однак тепер усього цього не буде, – думали. – Та й без свого зеленого кольору станемо нікому не потрібними. Навіть люди на нас не дивитимуться».       

Одного ранку прокинувшись від поцілунків сонячних зайчиків, деякі листочки помітили на собі нові кольори: багряний, жовтий, червоний, вишневий, рожевий, фіолетовий. Дякуючи їм вони стали ще привабливішими, яскравішими. Та не довгою виявилась їхня радість, як з холодними днями, туманами, що не хотів довго розсіюватися, з відсутністю сонечка, яке часто ховали за собою сірі хмари і з яких, якщо не йшов дощ, то мрячила мжичка, листячко почало ще важче зітхати, опадати й сумувати, що більше не зможуть радувати людей своєю новою красою. Бо хто з них ідучи по них, дивитиметься собі під ноги.        

Якось лежачи на землі, помітили хлопчика, який обережно йшов із батьками і з кожним своїм кроком, нахиляючись, підіймав листочки та складав їх в осінній букет.

– Візьми мене до себе! І мене! Подивись яке я барвисте! І я також красиве! – лунало звідусіль.        

Хлопчик був готовий забрати всіх, однак лише до деяких простягалися його рученята зате посмішка не залишала байдужими жодне листячко. Й від того якою вона була щирою, ніжною, лагідною та без краплини смутку, світ ширшав, добрішав, а барви художниці Осені, навіть в осінньому букеті ставали ще золотішими.

Читайте за темою: 5 українських мультиків, які ви повинні подивитися зі своєю дитиною

02 Жовтня 2020 Козак І.

ВСІ НОВИНИ ТЕМИ

Збройні сили Великої Британії направили в Україну військових медиків

Збройні сили Великої Британії направили в Україну військових медиків, які доставлять обладнання та займуться підготовкою українських колег. Про це інформує VIDIA з посиланням на Facebook-сторінку британської армії.

Порошенко підписав закон про особливе самоврядування на Донбасі

Президент України Петро Порошенко затвердив зміни до закону про особливий порядок місцевого самоврядування в підконтрольних бойовикам районах Донбасу.
Про це повідомляє його прес-служба...

Парламент попросив ООН та ЄС ввести миротворців

Верховна Рада попросила ООН та ЄС ввести миротворців на Схід України. За відповіден рішення проголосував ...

17 Березня 2015
Василь Гриджук

ВР прийняла закон про "особливий порядок" на Донбасі

Рада ухвалила законопроект про "особливий порядок” місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей ...

17 Березня 2015
Василь Гриджук

Нацгвардія отримала відремонтований АН-72

Українські спеціалісти відремонтували та передали у користування Національній гвардії літак Ан-72, який не літав від ...

17 Березня 2015
Василь Гриджук

Скоро введуть нові перепустки до зони АТО

У Службі безпеки України обіцяють представити нову електронну систему перепусток до зони антитерористичної операції через ...

17 Березня 2015
Козакоріум-інфо

Акція збору крові для поранених бійців АТО

19 березня о 10:00 у приміщенні Голосіївської райдержадміністрації розпочнеться акція зі збору крові для поранених бійців АТО.

Для участі треба зареєструватись до 12:00 17...

Німеччина виділить фінансову допомогу Україні

Президент України Петро Порошенко повідомив, що очікує підписання угоди з Німеччиною про виділення фінансової допомоги Україні в €500 млн до 1 квітня. Про...

Зізнання Путіна у військовому злочині

Скандальний фільм "Крим. Шлях на батьківщину".

Інтерв'ю, які дав для фільму "Крим. Шлях на батьківщину" російський президент Володимир Путін, фактично є зізнанням у військовому...

СБУ "накрила" підпільний завод, який виготовляв спирт для "ДНР"

Як 15 працівників у 2 зміни виробляли близько 20 тонн спирту на добу.

У Краматорську Донецької області правоохоронці припинили роботу підпільного спиртового заводу, який...

Козакоріум
Козак - вільна людина. Козакоріум - земля вільних людей. Інтернет-ресурс "Козакоріум" - джерело отримання актуальної, незаангажованої, правдивої та корисної інформації для українців по всьому світу. Мета проекту - сформувати в людини глибоке самоусвідомлення та широку світоглядність, для створення внутрішнього опору до зовнішніх негативних впливів.
Матеріали, надруковані в інтернет-ресурсі «КОЗАКОРІУМ», є власністю видавця, захищені міжнародним і українським законодавством і не можуть бути відтворені у будь-якій формі без письмового дозволу видавця. При використанні наших публікацій посилання на інтернет-ресурс обов'язкове. © 2014 Козакоріум