10 карт, що пояснюють стратегію Росії


Багато людей сприймають карти з точки зору їх основного призначення: як географічні та топографічні джерела.

Але карти можуть розповісти про багато речей - політику, економіку, військову справу.

Насправді, вони повинні бути відправною точкою для роздумів про стратегію держави, оскільки розкривають факти неочевидні при іншому розгляді.

10 карт, поданих нижче, демонструють складне становище Росії після розпаду Радянського Союзу, і пояснюють довгострокові наміри Путіна в Європі.

Росія практично не має виходу до моря

Один з ключів до розуміння стратегії Росії в розгляді її позиції по відношенню до інших країн Європи.

Європейський півострів з трьох боків омивають Балтійське і Північне море, Атлантичний океан, а також Середземне і Чорне море. Східна межа півострова тягнеться від східного краю Балтійського моря на південь до Чорного моря.

У наведеній вище карті цей поділ позначено лінією, що з'єднує Санкт-Петербург і Ростов-на-Дону. Ця лінія також грубо визначає східні кордони держав Балтії, Білорусі та України. Ці країни є східним краєм європейського півострова.

Велика частина територій Росії фактично не має виходу до моря. Російські великі населені пункти розташовані далеко від Північного Льодовитого океану, а деякі з існуючих там портів в основному непридатні для використання в зимовий період.

Європа контролює вихід Росії до океанів

Вихід Росії до світових океанів, за винятком Арктики, також обмежений. Наявні виходи блокуються іншими країнами, що можна побачити на поданій нижче карті.

У європейській частині Росії є три потенційні точки, з яких можна отримати доступ до світової морської торгівлі. Одна з них - через Чорне море і Босфор, вузький водний шлях під контролем Туреччини, який може бути легко закритий для Росії.

Інша в Санкт-Петербурзі, звідки кораблі можуть плисти через датські води, але і цей канал може бути легко заблокований. Третій довгий маршрут пролягає через Арктичний океан, починаючись в Мурманську і потім веде через протоки між Гренландією, Ісландією і Сполученим Королівством.

Це також пояснює, чому Росія, при всіх своїх намірах і цілях, все ж є внутрішньо материковою державою.

Західний кордон є критичним для російської інфраструктури

Російські реалії стають яснішими при погляді на наступні три карти.

Населення Росії зосереджено вздовж її західного кордону з Європою і південного кордону з Кавказом - території між Чорним і Каспійським морями на півдні. Сибір заселена слабо. Річки та інфраструктура прагнуть на захід.

Центр російського сільського господарства в південно-західній частині країни. Клімат північної Росії не сприяє екстенсивному землеробству, що робить кордон з Україною, Кавказом і Центральною Азією життєво важливою для Росії.

Як і з населенням, захід і південь Росії являють собою найбільш важливі та продуктивні зони сільського господарства.

Важливість західних і південних районів також очевидна в транспортній структурі країни.

Залізничний транспорт залишається дуже важливим для Росії. Варто відзначити, наскільки він орієнтований на захід і колишні радянські республіки.

Знову ж таки, акцент робиться на захід і південь - тільки дві залізничні лінії пов'язують європейську частину Росії з тихоокеанським приморським регіоном, а більша частина Сибіру і зовсім знаходиться поза транспортною системою.

Ці три карти описують основну картину всередині країни. Основний фокус і вразливість Росії знаходиться на заході ... другорядний інтерес знаходиться на Кавказі. Сибір займає значну частину карти, але в основному заселена мінімально і не має великої стратегічної цінності.

Перша з трьох карт показує, що нинішня західна межа Росії збігається з початком європейського півострова. Решта карт свідчать про те, що населення, сільське господарство і транспорт зосереджені уздовж західного кордону, а другий кластер - на Кавказі. Цей регіон - ядро Росії, тоді як всі інші області на схід, в азіатській частині, є периферією.

Росія втратила свій буфер проти Заходу

Навіть на землі Росія, по суті, теж вразлива. Вона займає європейську рівнину, де лише кілька природних бар'єрів здатні зупинити ворога, що йде з заходу. На схід від Карпатських гір рівнина повертає на південь, і відкриваються двері в Росію.

До того ж, у Росії зовсім небагато річок, що ускладнює внутрішній транспорт і додатково знижує економічну ефективність. Яким би не був обсяг сільськогосподарського виробництва, його необхідно транспортувати на ринки, а це означає, що транспортна система повинна добре функціонувати.

І при такій кількості економічної діяльності, розташованої поблизу кордону, і такому малому числі природних бар'єрів Росія знаходиться в зоні ризику.

Таким чином нікого не дивує, що національна стратегія Росії полягає в тому, щоб перемістити свій кордон якомога далі на захід.

Перший пояс країн на східній околиці європейського півострова - Балтія, Білорусь і Україна - забезпечує простір, завдяки якому Росія може захистити себе і який надає додаткові економічні можливості.

Розглянемо позиції Росії в 1914 році, перед початком Першої світової війни.

Росія повністю поглинула перший пояс і деякі країни другого, такі як сучасна Польща і Румунія. Її контроль над основною частиною Польщі був особливо показовий.

Коли в 1914 році Німеччина і Австро-Угорська імперія напали на Росію, глибина цього буфера дозволила Росії чинити опір за межами самої Росії аж до 1917 року.

У 1941 році, коли Німеччина знову напала на Росію, її вторгнення було більш різким. Наступна карта показує розмах просування німецької армії. У певний момент Німеччина займала всю цю територію, але не всю в один час.

Зрештою, Росія перемогла Німеччину завдяки просторості територій і стійкості своїх військ. Перше вичерпало сили німців, а друге змусило їх вести виснажує війну, яка їх зломила.

Якби у Росії не було цієї стратегічної глибини, вона б програла війну. Тому стратегією Росії під кінець Другої світової війни стало просування власних кордонів на захід, усіма можливостями.

Це було наймасштабніше розширення Росії на захід, що в підсумку зруйнувало Радянський Союз. Росія захопила перший пояс країн - Балтію, Білорусію і Україну - і просунулася ще західніше, захоплюючи другий пояс, а також східну половину Німеччини.

Ідеальна позиція Росії створювала загрозу для решти Європи. У європейців і американців було дві переваги. Вони тримали Росію в широкому оточенні і могли закрити їй доступ до моря, коли тільки забажають.

Але що ще важливіше, вони створили морський торговельний блок, який приносив величезні доходи в порівнянні з радянським союзом - менш ефективним через відсутність у Росії виходу до моря. У підсумку, гонка озброєнь, яка вимагала від Заходу незначних зусиль, стала непідйомно дорогою для Росії.

Коли в 1980-і роки відбулося падіння цін на нафту, росіяни не змогли витримати падіння доходів. Це паралізувало Радянський Союз.

Зараз Росії нема чого втрачати

Повертаючись до першої мапи - відступ російських сил назад до лінії, яка відділяє країну від європейського півострова, було безпрецедентним. З 18-го століття перший пояс півострова знаходився під контролем Росії. Після 1991 року вона втратила владу над обома поясами. Кордон Росії дуже давно не розташовувалася так близько до Москви.

Захід в особі НАТО увібрав в себе Прибалтику, в результаті чого Санкт-Петербург опинився в сотні миль від однієї з країн альянсу. З цим росіяни нічого не могли вдіяти. Замість цього вони зосередилися на стабілізації ситуації з їх точки зору, а саме, проводили боротьбу з чеченськими повстанцями на їхньому боці кордону, вторглися в Грузію, посилали війська до Вірменії і так далі.

Але, як ви можете судити по картах, ключовою країною для Росії після 1991 року була Україна. Країни Балтії були вже поза межами досяжності, а в Білорусії при владі перебував проросійський уряд. Але так чи інакше, Україна грала ключову роль, оскільки український кордон проходила через сільськогосподарську серцевину Росії, а також великі населені пункти і транспортні мережі.

Це була одна з причин, по якій німці у Другій світовій війні підійшли саме до українського кордону, щоб, переступивши його, дістатися до Росії.

Що стосується нинішньої битви за Україну, росіяни змушені виходити з того, що європейсько-американська зацікавленість в створенні прозахідного режиму не обмежується Україною. З російської точки зору, була втрачена не тільки критична буферна зона, але ворожі українські збройні сили підійшли до російському кордоні.
Слід зазначити, що території, які Росія захищає особливо активно, це область на захід від російського кордону.

Той факт, що при даному розкладі Росія виявиться в дуже складному становищі, означає, щовона наврядчи зупиняться в українському питанні на досягнутому. Росія ніколи не стане вважати, що інтерес Заходу до регіону має благими намірами.

У той же час Захід не в праві чекати, що Росія - якщо вона вимагатиме українські території - не піде далі. І тому перед нами класична ситуація, при якій дві сили припускають один про одного найгірше. Правда, Росія займає більш слабку позицію, втративши перший пояс країн європейського півострова. Вона з усіх сил намагається зберегти фізичну цілісність батьківщини.

Росія не має можливості в повному масштабі здійснювати свою владу, оскільки її військово-морські сили закупорені, а надавати підтримку основним силам лише з повітря неможливо.

Хоча вона і вплуталася в сирійський конфлікт, щоб продемонструвати свої військові можливості і долучитися до важелів впливу поряд з Заходом, ця операція залишається на периферії основних інтересів Росії. Головне питання для неї, це західний кордон і Україна. На півдні в центрі уваги знаходиться Кавказ.

08 Березня 2016

ВСІ НОВИНИ ТЕМИ

Як українці ставляться до ЄС? Опитування.

На думку кожного другого респондента Україна рано чи пізно стане членом Європейського Союзу: ...

10 Січня 2017
Брусов В.

TorrentFreak назвав найпопулярніші серіали 2016 року серед "піратів".

Популярний торрент-трекер TorrentFreak підвів підсумки 2016 року та назвав найпопулярніші серіали, які нелегально ...

09 Січня 2017
Брусов В.

Новий рік очима пересічного українця. Соцопитування. Інфографіка

В рамках регулярного дослідження компанія Kantar TNS провела новорічне опитування та дізналась, які ...

04 Січня 2017
Голуб С.

Найпопулярніші сайти в Україні: рейтинг за листопад 2016 року

У листопаді українці почали частіше відвідувати сайти інтернет-торгівлі Aliexpress.com і Rozetka.com.ua, причому останній ...

20 Грудня 2016
Голуб С.

London is the capital of GB або наскільки українці володіють англійською мовою? Інфографіка.

Англійська - найпопулярніша мова на планеті, але для більшості людей, які її знають ...

29 Листопада 2016
Брусов В., Гриджук В.

Найпопулярніші сайти в Україні: рейтинг за жовтень 2016 року

Жовтневий рейтинг популярних сайтів відрізняється зростанням у Wikipedia.org, Sinoptik.ua, Blogspot.com, Kinopoisk.ru, такі дані ...

16 Листопада 2016
Гриджук В.

Ідеальний держслужбовець на думку українців. Інфографіка.

Компанія TNS разом з Національною радою реформ оприлюднили дані дослідження в якому українців ...

08 Листопада 2016
Гриджук В.

Релігія в житті України: скільки українців вважають себе віруючими. Інфографіка.

Згідно з даними дослідження TNS MMI, близько 56% українців вважають себе віруючими, за ...

01 Листопада 2016
Гриджук В.

Що українці читали на Wikipedia у вересні: Паралімпіада, Бабин Яр та вибори

Феноменальний виступ українських атлетів на літніх Паралімпійських іграх збільшив інтерес до однойменної статті ...

27 Жовтня 2016
Гриджук В.

ТОП 25 найпопулярніших сайтів в Україні: рейтинг за вересень 2016 року

За даними дослідження Kantar TNS CMeter у вересні спостерігалося скорочення охоплень майже всіх ...

18 Жовтня 2016
Гриджук В.