Як святкували українське весілля в козацькі часи: згадка Гійома де Боплана

Джерело зображення UA Modna
Джерело зображення UA Modna

Чотириста років тому українські наречені не надягали білу сукню і фату, а шлюб остаточно підтверджувала не церква і навіть не держава. Єдине, що залишилося незмінним, – це любов українців до бурхливого весільного застілля.

Чи це ми? Багато хто думає, що народні традиції, відомі сьогодні, залишалися незмінними протягом століть. Це не так. Більшість описів обрядів були зроблені порівняно недавно, в ХІХ столітті. Більш ранні періоди існування українського народу оповиті завісою таємниці.

Книга французького військового інженера Гійома Боплана "Опис України" показує, наскільки несхожими на нас були наші предки, які жили в першій половині ХVII століття. Це стосується і весільних обрядів.

Наречена надягала довге коричневе плаття. Її голову прикрашав вінок з квітів, а ось фати не було. До церкви дівчину вів не чоловік, а найближчий родич чоловічої статі – батько, брат або дядько. Та й після вінчання наречену теж проводжали родичі – церква була не «останньою інстанцією», що скріплювала шлюб.

Контроль цнотливості. З церкви молоді, їх родичі та друзі прямували в будинок нареченої, де їх чекало частування. Після бенкету приходив час шлюбної ночі.

Ні про жодну самоту для молодих не могло бути й мови. Родички чоловіка роздягали наречену догола і уважно обшукували, щоб вона ніде не сховала шпильку, голку або інший предмет, яким можна викликати кровотечу – тобто, імітувати позбавлення невинності. Якщо такий предмет знаходився, весілля скасовували, а дівчину чекала незмивна ганьба.

Перший секс. Поки молоді займалися коханням, родичі і друзі чекали за завісою. І не просто чекали, а уважно слухали і голосно раділи кожному подиху нареченої. Коли після шлюбної ночі на сорочці молодої з'являлася кров, присутні бурхливо раділи тому, що все пройшло успішно.

Саме позбавлення цноти, а не церковне вінчання, було тим етапом, після якого наречену вважали дружиною, а дівчину – жінкою. Їй робили "дорослу" зачіску і покривали голову, що свідчило про набуття статусу заміжньої жінки.

Читайте за темою: Традиційні українські імена та їх значення

"Дівчата ніколи не носять іншого убору, окрім свого волосся, і вважали б це для себе ганьбою", – зазначає Боплан. Ось чому пізніший звичай надягати на наречену фату дуже здивував би українців часів Богдана Хмельницького.

Обстановка. У своєму дослідженні Боплан кілька разів характеризує українців, як "людей несерйозних, схильних до гулянок і любителів випити". Монополія на виробництво алкоголю належала пану, проте в дні весіль і хрестин він дозволяв родичам варити пиво. Піддані відривалися, як могли.

У той же час, Боплана дивує цнотливість українських дівчат. Дошлюбний секс вважався чимось неприпустимим, оскільки дівчата боялися не пройти "тест на цноту".

"Та свобода, з якою вони п’ють горілку і мед, безсумніву, зробила б їх легкодоступними, якби вони не боялися накликати на себе громадське осміяння і ганьбу, які падають на дівчат, коли ті хочуть вийти заміж, втративши ознаки своєї цноти", – зазначає французький мандрівник.

А що, якщо..? Траплялося, звичайно, що під час шлюбної церемонії деяким дівчатам не вдавалося підтвердити свою "чесність": крові не було. В такому випадку "кожен кидав чарку на землю, жінки переставали співати, свято зупинялося", – повідомляє Боплан.

Після цього гості трощили меблі і били горшки в хаті молодої. На шию її матері надягали хомут. Її садили на видному місці і співали мерзенні пісні, осуджуючи за погане виховання дочки.

Наречений сам вирішував, залишатися йому з такою нареченою чи ні. Але якщо зважувався – йому все життя доводилося чути закиди на адресу дружини.

Допомога друга. Боплан не повідомляє про те, що відбувалося, якщо у молодого не виходило. Уже в ХIX столітті в деяких регіонах України зберігався звичай, коли хлопцеві "допомагав" свідок. Мабуть, це було пережитком страху перед "тестом на цнотливість".

До речі, у деяких жінок дівоча пліва відсутня анатомічно. Можна уявити собі почуття дівчини, яка, на свій подив, виявляла, що "не чиста".

Українські традиції постійно змінювалися і, зрештою, змінилися радикально. Під впливом церкви народні звичаї стали більш "благопристойними". Змінилися й люди. І якщо сьогодні далекі предки здаються нам варварами, то хто знає, що будуть думати про нас наші далекі нащадки?

Читайте за темою: Традиційні українські напої: сита, сирівець, варенуха

03 Червня 2018 Брусов В.

ВСІ НОВИНИ ТЕМИ

Веселі дитячі пісні українською мовою: слухати онлайн безкоштовно

Веселі дитячі пісні чудово підійдуть для діток молодшого віку, особливо, якщо ви бажаєте ...

15 Серпня 2018
Брусов В.

Привітання з весіллям у віршах: найкращі весільні вітання

Віршовані привітання з весіллям стануть у нагоді кожному, хто хоче привітати друзів, рідних ...

14 Серпня 2018
Гриджук В.

Як жартували 100 років тому: 10 заповідей молодим дівчатам

В українському мистецтвознавстві є багато білих плям. Однією з невідомих сторінок у ...

14 Серпня 2018
Голуб С.

Книги, які Сергій Притула рекомендує прочитати кожному

Відомий український шоумен, ведучий та волонтер Сергій Притула назвав 5 книг, які, на ...

14 Серпня 2018
Брусов В.

Походження українських прізвищ: детальне пояснення

Цікаво, що найпопулярнішими українськими прізвищами є Шевченко, носіїв якого налічують понад 158 тисяч ...

14 Серпня 2018
Гриджук В.

Дитячі пісні: пісні для дітей українською про звірят. ТОП 14

Як відомо, дитячі пісні навчають малюків моралі, виховують повагу до близьких, звірів, а ...

08 Серпня 2018
Голуб С.

Коли святкують медовий спас 2018: традиції, історія та обряди

Медовий Спас або Маковія щорічно святкують 14 серпня. У цей день віряни приносять ...

08 Серпня 2018
Гриджук В.

Цікаві традиції, звичаї та обряди українців, які пов'язані з житлом

Зараз у селах планова забудова, а раніше вільно обиралося місце, де будуватися ...

01 Серпня 2018
Козак І.

Українські приказки та прислів'я, які говорили наші предки

Якщо Ви хочете побачити мудрість народу - гляньте на його приказки та прислів'я ...

25 Липня 2018
Брусов В.

Найцікавіші книги для дітей та підлітків. Найбільший список.

"Людина, для якої книжка уже в дитинстві стала такою необхідною, як скрипка для ...

25 Липня 2018
Брусов В.